Вступ

Сучасний етап розвитку економіки та суспільства характеризується активізацією науково-технічного процесу, широким застосуванням комп’ютерів, інформаційних технологій, що модифікує соціальну структуру суспільства, породжує нову ментальність, змінює взаємини людей у виробничому процесі. У цьому процесі провідна роль належить вищій освіті.
Тому робота вищих навчальних закладів має бути спрямована на модернізацію навчального процесу, необхідністю розроблення інноваційних особистісно-орієнтовних технологій, які містять мотиваційне забезпечення підготовки мобільних, конкурентноздатних фахівців. Це, в свою чергу, потребує компетентності професорсько-викладацького складу. Науково-дослідницька компетентність – це така сукупність дослідницьких умінь, навиків і способів діяльності викладача, що дає змогу залучити студента на позицію дослідника; сприяти розвитку його творчих здібностей; пізнавальних інтересів; активізації та підвищенню ефективності й якості навчально-пізнавальної діяльності.
Вважаю за доцільне в наукових планах відповідних кафедр, факультетів та інститутів виділити такі наукові напрямки:

Перший – процес реформування підготовки педагога, концепція підготовки вчителя ХНІ століття, учителя,  який не просто володіє сучасними педагогічними технологіями і фаховими знаннями, а який перш за все є психолог, і стане для дітей другом, порадником, супутником по їхньому шкільному життю.
Розробка та впровадження інноваційних програм для шкільної освіти.
Процес реформування підготовки педагогів дуже складний і тривалий. Наші науковці повинні:
• запропонувати нові форми профорієнтаційної роботи в школі,  посилити  значення педагогічних олімпіад, конкурсів та інше, з метою пошуку дітей з нахилами до педагогічної діяльності;
•  продовжити та активізувати психолого-педагогічний відбір абітурієнтів на вчительські професії;
• вдосконалити систему проходження шкільної практики студентами з метою адаптування їх до самостійної роботи.;
•  разом з викладачами проводити апробацію розроблених на кафедрах інноваційних програм для шкільної освіти;
• забезпечити науково-методичний супровід підвищення кваліфікації вчителів (разом з обласним інститутом вдосконалення вчителів).
•  в системі підготовки вчителів особливо виділити проблеми та особливості дошкільної та початкової освіти.

Другий – розвиток університетської науки по напрямкам:
• формування факультету біології, відкриття фізіологічної, біохімічної, генетичної лабораторій, власного віварію та тепличного комплексу. Продовжити виконання бюджетної наукової теми. Науковий пошук направити на розробку біофізичної, генетичної, медико біологічної тематики;
•  природничо-екологічний – відкриття екологічного напрямку, що пов'язане з вирішенням нагальних екологічних проблем, розвиток екологічного туризму, раціональне використання астрономічної обсерваторії;
• фізико-математичний напрямок – продовження роботи по бюджетній тематиці та її розширення;
•  інформаційний напрямок, пов'язаний, насамперед, з розробкою та впровадження дистанційної освіти;
• соціально-психологічний – відкриття напрямку соціальної-психології, соціальної роботи, спеціалізації з медичної психології, етології та валеології.
•  історико-археологічний, пов'язаний з розширенням географії та форм археологічних досліджень. Співпраця з вітчизняними та закордонними університетами;
• відкриття соціологічного напрямку;
• вдосконалення програми підготовки вчителів фізкультури в рамках державної програми «Здоров’я нації», відкриття напрямку – фізична реабілітація;
• інше…